Напередодні Великодня традиційно спливає одне й те саме питання: як правильно — "паска" чи "пасха"? А ще десь поруч з’являється “куліч”, який остаточно заплутує навіть тих, хто впевнено говорить українською.
Лінгвістка, наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Олеся Сулима пояснила: ці слова не є синонімами, як часто думають, і кожне має своє чітке значення.
Почнімо з базового. В українській мові слово "Пасха" означає саме свято Великодня. Натомість "паска" — це святковий хліб, який печуть до цього дня. Тобто, якщо коротко: Пасха — це подія, паска — те, що ви ставите на стіл.
Мовознавиця звертає увагу, що "паска" могла виникнути як трансформована форма слова "Пасха". Причина — у фонетиці:
Шукайте житло у селі на зиму: українців закликали не зволікати
Шириться небезпечна інфекція: в зоні ризику діти
Потрібно два документи: українцям пояснили, як збільшити розмір пенсії
Українців чекає новий ціновий удар: що подорожчає у квітні
"Літери "с" та "х" позначають два щілинні звуки – їх важко вимовляти, і, очевидно, один з них перейшов у проривний "к" для полегшення вимови."
Ба більше, слово має ще глибше коріння. Воно походить від єврейського “песах”, що означає “оминання” або “перескакування” — відсилання до біблійної історії про вихід євреїв з Єгипту.
А от "куліч" — зовсім інша історія. Це запозичення з російської мови, яке не є нормативним для української. І тут важливий нюанс: "куліч" і "Пасха" — взагалі різні речі, адже "Пасха" — це не випічка, а назва свята.
Попри це, слово "куліч" усе ще можна почути в прикордонних регіонах — зокрема на Чернігівщині, Сумщині та Харківщині. Там воно іноді навіть означає інший вид випічки — щось ближче до пирога, інколи видовженої форми.
Якщо копнути глибше, виявиться, що й "паска" не є єдиною назвою великоднього хліба. У різних регіонах її могли називати "баба" або "бабка", а також "папушник".
Але тут теж не все так просто. У давнину ці слова не були тотожними. "Паскою" називали білий пшеничний хліб без глазурі, прикрашений орнаментами. Натомість "бабка" більше нагадувала сучасну паску — здобна, солодка, з родзинками. "Папушник" же могли пекти не тільки на Великдень, а й на інші свята.
І тут мова виходить за межі граматики. За словами дослідниці, вибір слова може бути маркером самоідентифікації:
"Уживання "паски" й "куліча" – це приклад самоідентифікації. Якщо людина вважає себе українцем чи українкою, вживатиме "паска"".
Вона також додає, що поширення альтернативних назв частково пов’язане зі спадщиною радянського минулого. Тоді релігійні традиції намагалися “замаскувати”, використовуючи більш нейтральні слова.
Тож різниця між “паскою” і “пасхою” — не дрібниця. Це про точність мови, культурну пам’ять і навіть про те, як людина сама себе визначає. І якщо вже святкувати Великдень, то хоча б називати речі своїми іменами.
Нагадаємо, що накличете біду на дім: у ці дні перед Великоднем навіть не думайте пекти паски чи фарбувати яйця.
Раніше ми повідомляли про 5 суворих заборон Страсного тижня, про які віряни повинні знати: значення кожного дня перед Великоднем.