Затримки на роботі та ненормований день: яка компенсація належить працівнику

Якщо працівник регулярно залишається на роботі після завершення робочого дня, це не завжди можна пояснити ненормованим робочим днем. 

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради пояснила, чим відрізняється такий режим від надурочної роботи та на яку компенсацію може розраховувати працівник.

Ненормований робочий день є особливим режимом, який встановлюють для окремих категорій працівників, коли неможливо чітко нормувати тривалість трудового процесу. За потреби людина може виконувати роботу понад звичайну тривалість робочого часу, однак така робота не вважається надурочною. При цьому враховується не лише кількість відпрацьованих годин, а й обсяг обов’язків та навантаження.

Яка компенсація передбачена

За роботу в умовах ненормованого робочого дня працівнику може надаватися щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Це передбачено статтею 8 Закону України "Про відпустки".

Водночас додаткові 7 днів не надаються автоматично кожному працівнику. Посада має бути передбачена відповідним переліком, а конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним або трудовим договором.

Наприклад, якщо секретар кілька разів на місяць затримується на 30-60 хвилин для завершення термінових документів, а його посада входить до відповідного переліку та договором передбачено п’ять додаткових днів відпустки, така ситуація може відповідати ненормованому режиму.

Але якщо працівник щодня замість завершення роботи о 18:00 залишається до 20:00 через додаткові завдання керівника, простого посилання на ненормований робочий день недостатньо. У такому випадку потрібно з’ясувати, чи йдеться про надурочну роботу.

Ненормований день і надурочна робота – не одне й те саме

Ненормований робочий день передбачає спеціальний режим роботи та можливість отримання додаткової відпустки за особливий характер праці.

Натомість надурочна робота – це виконання завдань понад встановлену тривалість робочого дня. За загальним правилом вона не допускається та може застосовуватися лише у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 106 КЗпП України надурочні години при погодинній системі оплати праці оплачуються у подвійному розмірі годинної ставки. Замінювати оплату надурочних робіт наданням відгулу закон не дозволяє.

Раніше портал Знай повідомляв, щоб не їздити в офіс щодня: коли працівник може вимагати дистанційну роботу.

Також наш портал інформував, чи може роботодавець самостійно вирішувати долю працівників.

Крім того, ми писали, про це знають не всі: як платити менше податків із зарплати.