Пасажиропотік на кордоні впав до 110–115 тисяч за добу: коли їхати, щоб не застрягнути

Плануючи поїздку за кордон, важливо враховувати не лише документи та правила перетину, а й час виїзду. У різні дні та години навантаження на пункти пропуску суттєво відрізняється, тож одна й та сама поїздка може зайняти і 15 хвилин, і кілька годин у черзі.

Після завершення літнього сезону пасажиропотік поступово знизився, однак вересень залишається досить активним місяцем для поїздок. Як повідомляє "Апостроф" із посиланням на речника Держприкордонслужби Андрія Демченка, у червні–серпні кордон перетинали близько 150 тисяч людей на добу. У вересні показник знизився до 110–115 тисяч перетинів у будні та 120–125 тисяч у вихідні.

Коли краще їхати за кордон

За словами Андрія Демченка, у будні вранці черги на більшості пунктів пропуску практично відсутні. На окремих пунктах можуть стояти кілька десятків автомобілів, але багато інших працюють взагалі без черг. Ближче до обіду та ввечері пасажиропотік зростає, а у вихідні стає помітно щільнішим.

Який напрямок найзавантаженіший

Майже половина всього пасажиропотоку припадає на польський напрямок — близько 50%. Далі йдуть Молдова (18,3%) та Румунія (15,7%). Разом ці три напрямки дають 83% усіх перетинів кордону, тому саме польські пункти пропуску найчастіше опиняються серед найзавантаженіших.

Серед польських пунктів традиційно найбільше людей — у "Шегинях" і "Краківці". Середній рівень навантаження мають "Рава-Руська", "Грушів" та "Угринів", а найменше — "Смільниця" та "Нижанковичі". Утім, ситуація змінюється протягом дня, тож орієнтуватися лише на звичний рейтинг не варто.

Що змінилося для автобусів на "Шегині – Медика"

Для тих, хто їде до Польщі автобусом, діє окреме нововведення. З 20 вересня на польському боці пункту пропуску "Шегині – Медика" тривають ремонтні роботи, через що автобуси, які прямують з України до Польщі, перенаправляють на інші пункти. Такий порядок, за даними Міністерства розвитку громад та територій, діятиме орієнтовно до листопада 2027 року.

Для автобусів визначені альтернативні пункти: "Смільниця – Кросценко", "Нижанковичі – Мальховіце" та "Краківець – Корчова". Для регулярних маршрутів передбачена реєстрація в системі "єЧерга" на цих напрямках.

Що робити, якщо на кордоні оголосили повітряну тривогу

Росія регулярно атакує прикордонну інфраструктуру України. Від початку повномасштабного вторгнення українські пункти пропуску та об'єкти біля них зазнавали ударів 11 разів, із них сім — лише за 2026 рік. Зокрема, 9 вересня удару зазнав пункт "Старокозаче – Тудора" на кордоні з Молдовою: загинули двоє людей, троє поранені. А 13 вересня безпілотник влучив у локомотив поблизу пункту "Ягодин" на польському напрямку.

Якщо прикордонники виявляють повітряні цілі, що рухаються в бік державного кордону, роботу пункту пропуску можуть тимчасово призупинити. Людей намагаються якнайшвидше вивести за межі пункту та розосередити, щоб уникнути скупчення.

Як перевірити, чи немає заборони на виїзд

Перед поїздкою варто переконатися, що на вас не накладено тимчасове обмеження на виїзд. У травні 2026 року Держприкордонслужба запустила сервіс "Особистий кабінет", через який можна онлайн перевірити наявність таких заборон. Він показує обмеження, накладені за рішеннями суду та постановами Державної виконавчої служби — зокрема через борги та інші зобов'язання. Обмеження, пов'язані безпосередньо з воєнним станом, цей сервіс не відображає.

Що стосується 1 жовтня, коли в Україні відзначають День захисників і захисниць, — додаткового вихідного цього дня не буде. В Україні діє воєнний стан, продовжений до 31 жовтня 2026 року, а норми про святкові неробочі дні на цей період не застосовуються. Тож плануючи поїздку на початок жовтня, краще орієнтуватися на фактичну завантаженість пунктів пропуску та обирати будній ранок.

Раніше портал Знай повідомляв, 13 тисяч доларів за виїзд з України: як працювала схема втечі за кордон.

Також наш портал інформував, виїзд чоловіків до 22 років: два документи для кордону та штрафи до 8 500 грн.

Більше деталей читай у матеріалі: чотири документи для виїзду: що насправді вимагають на кордоні для супроводу літньої родички.