Психологи пояснюють, чому люди, які виросли поруч з емоційно незрілими батьками, раз за разом наступають на ті самі граблі у стосунках. Про це пише видання «Експерт». Схема проста: мозок звикає до певної моделі поведінки ще в дитинстві, і в дорослому віці свідомо чи несвідомо шукає партнера, який її повторює.
Йдеться про класичний механізм, відомий психотерапевтам як «повторення сценарію». Якщо в родині було холодно, батько постійно критикував або мати емоційно відсторонювалася - дитяча психіка фіксує це як норму. Тому дорослий чоловік може обирати надто вимогливих жінок, а жінка - емоційно недоступних чоловіків, і щоразу дивуватися, чому «знову не той».
Чому це відбувається
Дитячі травми не обов'язково означають побої чи крик. Емоційна незрілість батьків - це коли дитину не чують, її потреби ігнорують, а почуття знецінюють. У результаті у вже дорослої людини формується викривлене уявлення про те, як виглядає любов: їй здається нормальним терпіти, завойовувати, доводити свою цінність або жити у вічному напруженні.
Психологи наголошують: партнер, який «знайомий» на рівні підсвідомості, сприймається як рідний навіть тоді, коли він робить боляче. Це не про свідомий вибір, а про потяг до знайомого патерну, який дає ілюзію стабільності.
Як розірвати це коло
Перший крок - помітити сам патерн. Фахівці радять пригадати, чим попередні стосунки були схожі між собою і на стосунки батьків. Другий - опрацювати дитячі сценарії зі спеціалістом, адже самостійно побачити власну «сліпу зону» вкрай складно. Третій - свідомо звертати увагу на те, що викликає звичне «метелики в животі», адже часто саме ця іскра і є маркером токсичного патерну.
Психологи підкреслюють, що сам факт усвідомлення зв'язку між дитячими травмами і вибором коханої людини вже є половиною шляху до здорових стосунків, де любов не треба «виборювати» чи «терпіти».
Раніше портал Знай повідомляв, чому дитина фанатіє від динозаврів: що психологи радять батькам.
Також наш портал інформував, не виховання, а особливості нервової системи: стандартні зауваження вчителів не працюють на особливих дітей.
